Словарь української мови (1924)/підбурювати
| ◀ підбурок | Словарь української мови П підбурювати |
підбурюватися ▶ |
|
Підбу́рювати, рюю, єш, сов. в. підбу́рити, рю, риш, гл. 1) Поднимать, поднять, возбуждать, возбудить, подстрекнуть, возмутить. 2) Подливать, подлить. Жид таки підбурив водиці у горілку.