Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підбігцем

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підбігцем
Берлін: Українське слово, 1924

Пі́дбігцем, нар. Слегка бѣгомъ, почти бѣгомъ. Ішла, а де і підбігцем, та поки прийшла додому. Кв.