Словарь української мови (1924)/підбільшати

by Борис Грінченко

◀ підбіль

Словарь української мови Борис Грінченко П підбільшати

підбільшити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підбільша́ти, ша́ю, єш, сов. в. підбі́льшати, шаю, єш, гл. 1) Выростать, вырости, подростать, подрости. Сим. 203. Поки маленькі були, в гніздечках сиділи, стали підбільшати, знялись, полетіли. Чуб. V. 853. Телята вже підбільшали. Рк. Левиц. Дерево в лісі підбільшало. Рк. Левиц.