Словарь української мови (1924)/підбірати
| ◀ підбір | Словарь української мови П підбірати |
підбіратися ▶ |
|
Підбіра́ти, ра́ю, єш, сов. в. підібра́ти, підберу́, ре́ш, гл. Подбирать, подобрать. Вона одною рукою миттю зірвала з пліч хустку, а другою підібрала довгу і чорну, як гайворон, косу. Стор.