Словарь української мови (1924)/підвалина

by Борис Грінченко

◀ підвал

Словарь української мови Борис Грінченко П підвалина

підварок ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підва́лина, ни, ж. 1) Толстая балка, составляющая основаніе деревянной стѣны. Чуб. VII. 376, 380. Підвалини небесного чертогу хитаються, як запалає гнівом. К. Іов. 56. 2) Часть ступы. См. Ступа 2, 3. Шух. I. 161, 162.