Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підвеселяти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підвеселяти
Берлін: Українське слово, 1924

Підвеселя́ти, ля́ю, єш, сов. в. підвесели́ти, лю́, ли́ш, гл. Подвеселять, подвеселить, развеселить, обрадовать. Часто в мене самої так гірко на душі, так би рада, щоб мене хто підвеселив. Г. Барв. 245.