Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підвозитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підвозитися
Берлін: Українське слово, 1924

Підво́зитися, жуся, зишся, сов. в. підве́зти́ся, зу́ся, зе́шся, гл. Проѣзжать, проѣхать по пути на лошади, въ экипажѣ кого либо. Як вони доїхали, я й прошуся, щоб вони мене підвезли. — Сідай отам на задньому возі: і підвезешся, і кобилу панятимеш. Грин. I. 222.