Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підгибати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підгибати
Берлін: Українське слово, 1924

Підги́бати, баю, єш, гл. Стащить. Він у дядька підгибав кожух. Харьк. у.