Словарь української мови (1924)/підгильний
Зовнішній вигляд
◀ підгилити | Словарь української мови П підгильний |
підгилювати ▶ |
|
Підгильни́й, но́го, м. Мальчикъ, который при игрѣ въ мячъ подбрасываетъ послѣдній для удобнаго удара по немъ палкой. КС. 1887. VI. 459.