Словарь української мови (1924)/підгинати
Зовнішній вигляд
◀ підгилювати | Словарь української мови П підгинати |
підгинатися ▶ |
|
Підгина́ти, на́ю, єш, сов. в. підігну́ти, ну́, неш, гл. Подгибать, подогнуть, подбирать, подобрать. Білий сніжок випадає, бурлак ноги підгинає. Чуб. V. 472. А я поли підгинаю сідати на лаві. Гол. IV. 450. 2) — хвіст. Трусить, робѣть.