Словарь української мови (1924)/підглядати

by Борис Грінченко

◀ підглухий

Словарь української мови Борис Грінченко П підглядати

підглядник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підгляда́ти, да́ю, єш, сов. в. підгля́діти, джу, диш, гл. Подсматривать, подсмотрѣть. От баба вибіра пиріжки та на столі кладе, щоб прохолонули, а лисичка підгляділа та за пиріг. Рудч. Ск. II. 6. Все ходив за ним та підглядав. Драг. 42.