Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підгрібати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підгрібати
Берлін: Українське слово, 1924

Підгріба́ти, ба́ю, єш, сов. в. підгребти́, бу́, бе́ш, гл. Подгребать, подгресть. Ой Ївченко молодий василечки підкосив, а Їськівна молода василечки підгребла. Грин. III. 231.