Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підгін

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підгін
Берлін: Українське слово, 1924

Підгі́н, го́ну, м. На підгі́н пої́хати чумака́м. Поѣхать на встрѣчу съ новыми волами для замѣны утомленныхъ.