Словарь української мови (1924)/підданець

by Борис Грінченко

◀ піддаватися

Словарь української мови Борис Грінченко П підданець

підданий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підда́нець, нця, м. 1) Подданный. Всі його підданці носили латані галанці, дивившись на свого царя. Котл. Ен. IV. 14. 2) Крѣпостной. Панські підданці.