Словарь української мови (1924)/піддирання

by Борис Грінченко

◀ піддимок

Словарь української мови Борис Грінченко П піддирання

піддирати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Піддира́ння, ня, с. 1) Разореніе птичьихъ гнѣздъ. Через те піддирання йому й лихо сталося: поліз сороку піддирати, гілка вломилась, а він додолу. Харьк. 2) Выниманіе изъ ульевъ сотовъ.