Словарь української мови (1924)/піддрочувати

by Борис Грінченко

◀ піддрочка

Словарь української мови Борис Грінченко П піддрочувати

піддружба ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Піддро́чувати, чую, єш, сов. в. піддрочи́ти, чу́, чиш, гл. Подзадоривать, подзадорить. Сим. 213. (Він) піддрочує товариство на пустощі. Мир. ХРВ. 360.