Словарь української мови (1924)/піддружий
Зовнішній вигляд
◀ піддружжя | Словарь української мови П піддружий |
піддружка ▶ |
|
Піддру́жий, жого, м. На свадьбѣ помощникъ дружка́. КС. 1883. II. 380. Маркев. 129. Поперев'язували дружка і піддружого рушниками довгими. Кв.