Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/піддувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
піддувати
Берлін: Українське слово, 1924

Піддува́ти, ва́ю, єш, сов. в. підду́ти, ду́ю, єш, гл. Поддувать, поддуть. Шух. I. 284.