Словарь української мови (1924)/підкапок

by Борис Грінченко

◀ підканцелярист

Словарь української мови Борис Грінченко П підкапок

підкапостити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підка́пок, пка, м. Монашеская камилавка. КС. 1883. III. 676. Чернець… стояв у підкапку. О. 1861. X. 23. 2) = Очіпок. Подають молодій підкапок; вона його тричи кидає до порога, а тоді таки надівають на голову. Грин. III. 548.