Словарь української мови (1924)/підкидатися
| ◀ підкидати | Словарь української мови П підкидатися |
підкидач ▶ |
|
Підкида́тися, да́юся, єшся, сов. в. підки́нутися, ну́ся, нешся, гл. 1) Подбрасываться, подброситься, подкидываться, подкинуться вверхъ. Так його трусить, так трусить пропасниця, — аж угору чоловік підкидається, не влежить. Харьк. О рыбѣ, выбрасывающейся на поверхность воды: Сьогодні багато риби підкидається, — он ба, яка здорова зараз підкинулась. Харьк. 2) Тольк. несов. в. Заниматься подбрасываніемъ. Вишеньками забавлятися, яблучками підкидатися. Чуб. III. 292. 3) Подбрасываться, подкидываться, подкинуться. Тричи на день у нас волам сіно підкидається, 4) О болѣзни, преимущ. о сыпяхъ, язвахъ: прикидываться, прикинуться, пристать. Підкинулось дике мнясо. Підкинулась бешиха. Зміев. у.