Словарь української мови (1924)/підкликати
| ◀ підкласти | Словарь української мови П підкликати |
підклонити ▶ |
|
Підклика́ти, ка́ю, єш, сов. в. підкли́кати, чу, чеш, гл. Подзывать, подозвать. Мужик його підкликав, за чубика посмикав. Нп.
| ◀ підкласти | Словарь української мови Борис Грінченко П підкликати |
підклонити ▶ |
|
Словарь української мови — П
підкликати
Борис Грінченко
1924
Підклика́ти, ка́ю, єш, сов. в. підкли́кати, чу, чеш, гл. Подзывать, подозвать. Мужик його підкликав, за чубика посмикав. Нп.