Словарь української мови (1924)/підкормлювати

by Борис Грінченко

◀ підкормити

Словарь української мови Борис Грінченко П підкормлювати

підкормлюватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підко́рмлювати, люю, єш, сов. в. підкорми́ти, млю́, миш, гл. Подкармливать, подкормить.