Словарь української мови (1924)/підкроювати
| ◀ підкропивниця | Словарь української мови П підкроювати |
підкрутити ▶ |
|
Підкро́ювати, кро́юю, єш, сов. в. підкрої́ти, крою́, кроїш, гл. Подрѣзывать, подрѣзать (одежду). Молодиці підпоїли і жупана підкроїли. Чуб. V. 1119.