Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підкручувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підкручувати
Берлін: Українське слово, 1924

Підкру́чувати, чую, єш, сов. в. підкрути́ти, чу́, тиш, гл. Подкручивать, подкрутить. Наше діло мірошницьке: підкрутив та й сів. Ном. № 3114.