Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підкужник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підкужник
Берлін: Українське слово, 1924

Підку́жник, ка, м. Въ снарядѣ для ловли рыбы, наз. перемет (см.): тотъ конецъ бивчевки, къ которому привязываютъ поплавокъ. Вас. 188.