Словарь української мови (1924)/підлазити
| ◀ підлазистий | Словарь української мови П підлазити |
підласий ▶ |
|
Підла́зити, жу, зиш, сов. в. підлі́зти, зу, зеш, гл. 1) Подлѣзать, подлѣзть подъ что нибудь. Підліз під лаву. 2) Подлѣзать, подлѣзть ближе, подползать, подползти ближе. Він спить, а гадюка до його підлазить — от-от укусить. 3) Взлѣзать, взлѣзть. Підліз він вище (на дереві). Чуб. II. 84. 4) Подходить, подойти лестью. Вона підлізла до Оксани та й стала їй росказувати, як то копитан її любить. Кв.