Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підлеглий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підлеглий
Берлін: Українське слово, 1924

Підле́глий, а, е. 1) Подчиненный. 2) Прѣлый. Підлегле борошно.