Словарь української мови (1924)/підлий

by Борис Грінченко

◀ підлизуха

Словарь української мови Борис Грінченко П підлий

підлинути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пі́длий, а, е. 1) Подлый, низкій. Підла чернь корчемна. К. ЦН. 245. 2) Дурной. Доброму животові, то й кий не вадить, а підлому, то й пироги вадять. Ном. № 7159.