Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підлягати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підлягати
Берлін: Українське слово, 1924

Підляга́ти, га́ю, єш, сов. в. підлягти́, ля́жу, жеш, гл. Подчиняться, подчиниться. К. Кр. 36. Ми підлягли очарованню християнської любови. К. ХП. 14.