Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підможка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підможка
Берлін: Українське слово, 1924

Підмо́жка, ки, ж. = Підмога. Усе думала, що він своїм коханням мені на життя підможку дасть. Г. Барв. 277.