Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підморгувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підморгувати
Берлін: Українське слово, 1924

Підмо́ргувати, гую, єш, сов. в. підморгну́ти, ну́, не́ш, гл. Подмигивать, подмигнуть. Прийшла, Ірисі підморгнула, черкнули разом в хижку вдвох. Котл. Ен.