Словарь української мови (1924)/підмотувати
| ◀ підмостка | Словарь української мови П підмотувати |
підмочити ▶ |
|
Підмо́тувати, тую, єш, сов. в. підмота́ти, таю, єш, гл. Подматывать, подмотать. (Перстінь) здоровий, як каблучка: щоб надіти, прийшлося прядівом підмотати. Мир. Пов. I. 124.