Словарь української мови (1924)/підмощуватися

by Борис Грінченко

◀ підмощувати

Словарь української мови Борис Грінченко П підмощуватися

підмуровувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підмо́щуватися, щуюся, єшся, сов. в. підмости́тися, щу́ся, стишся, гл. 1) Подсѣдать, подсѣсть, подбираться, подобраться. І саме в міру підмостився, — в висок Дареса затопив. Котл. Ен. 2) — під ко́го. Подольщаться, подольститься къ кому, умаслить кого, задобрить кого. А щоб поставить на своє, то багатирь не поскупився, під кого треба підмостився, засипав тих і сим дає. Мкр. Г. 44. Вона така підлизуха: підлижеться, підмоститься. Зміев. у.