Словарь української мови (1924)/підневіжувати

by Борис Грінченко

◀ підневідити

Словарь української мови Борис Грінченко П підневіжувати

підневолити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підневі́жувати, жую, єш, сов. в. підневі́дити, джу, диш, гл. Поддѣвать, поддѣть, подводить, подвесть. О. 1862. I. Библіогр. 67. Таке мене підневідило, наче чорт шторхнув мене: піди та вкрадь. Херс. г. Хотіли стареньких підневідить. Сим. 206.