Словарь української мови (1924)/підорати

by Борис Грінченко

◀ підоплічє

Словарь української мови Борис Грінченко П підорати

підосишник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підора́ти, рю́, реш, гл. 1) Вспахать немного. 2) Подрѣзать плугомъ.