Словарь української мови (1924)/підпарити
| ◀ підпанок | Словарь української мови П підпарити |
підпарубочий ▶ |
|
Підпа́рити, ся. См. Підпарювати, ся.
| ◀ підпанок | Словарь української мови Борис Грінченко П підпарити |
підпарубочий ▶ |
|
Словарь української мови — П
підпарити
Борис Грінченко
1924
Підпа́рити, ся. См. Підпарювати, ся.