Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підпилий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підпилий
Берлін: Українське слово, 1924

Підпи́лий, а, е. Выпившій, охмелѣвшій. Еней хоч трохи був підпилий. Котл. Ен. II. 9. А вже підпилий як засне, то хоч коти гармати. Шевч.