Словарь української мови (1924)/підпис

by Борис Грінченко

◀ підпилювати

Словарь української мови Борис Грінченко П підпис

підписати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пі́дпис, су, м. 1) Подпись. 2) Надпись. Там у єї на вікні підпис єсть, що вона прачка. Кременец. у.