Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підповзати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підповзати
Берлін: Українське слово, 1924

Підповза́ти, за́ю, єш, сов. в. підповзти́, зу́, зе́ш, гл. Подползать, подползти.