Словарь української мови (1924)/підпікати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підпікати
Берлін: Українське слово, 1924

Підпіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. підпекти́, печу́, че́ш, гл. Подпекать, подпечь; поджаривать, поджарить.