Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підпінок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підпінок
Берлін: Українське слово, 1924

Підпі́нок, нку, м. Простая водка. Розм'як Зевес, як після пару, і висмоктав підпінка чару. Котл. Ен. VI. 37.