Словарь української мови (1924)/підпіячити
Зовнішній вигляд
◀ підпіччя | Словарь української мови П підпіячити |
підпливати ▶ |
|
Підпія́чити, чу, чиш, гл. Подкутить. Та там, бач, гуляння було, так ми трохи й підпіячили. Харьк. у.
◀ підпіччя | Словарь української мови Борис Грінченко П підпіячити |
підпливати ▶ |
|
Словарь української мови — П
підпіячити
Борис Грінченко
1924
Підпія́чити, чу, чиш, гл. Подкутить. Та там, бач, гуляння було, так ми трохи й підпіячили. Харьк. у.