Словарь української мови (1924)/підриватися

by Борис Грінченко

◀ підривати

Словарь української мови Борис Грінченко П підриватися

підривка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підрива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. підірва́тися, рву́ся, рве́шся, гл. Подрываться, подорваться. Шо ти, дурний, тягаєшся з такою камінюкою? Ше підорвешся. Мнж. 10.