Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підсака

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підсака
Берлін: Українське слово, 1924

Підса́ка, ки, ж. Сакъ, сѣтка косымъ мѣшкомъ съ длинною рукояткою для ловли рыбы, раковъ. О. 1861. XI. 116. Браун. 18. Рибалка поштурхав рогулею, а потім спустив підсаку і витяг десятків зо два раків. О. 1861. XI. 114. Загадала шевчиха шевцю рибоньки ловити без підсак і без волока. Чуб. V. 819.