Словарь української мови (1924)/підсмикати

by Борис Грінченко

◀ підсметанник

Словарь української мови Борис Грінченко П підсмикати

підсмикатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підсмика́ти, ка́ю, єш, сов. в. підсми́кати, каю(чу), єш(чеш), гл. Поддергивать, поддернуть, подобрать. Підсмикають сорочку. Чуб. VII. 428. Підсмикане, підтикане та й гайда по хаті. Ном., стр. 300, № 335.