Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підсміювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підсміювати
Берлін: Українське слово, 1924

Підсмі́ювати, юю, єш, гл. Подсмѣиваться. У беседі зо всіма і говорить, і регочеться, і підсміює. Кв. А ти запевне не посмів? — йому підсміює лисиця. Гліб.