Словарь української мови (1924)/підстилати
| ◀ підстерігати | Словарь української мови П підстилати |
підстилатися ▶ |
|
Підстила́ти, ла́ю, єш, сов. в. підісла́ти, стелю́, леш, гл. Як дитина падає, то Бог подушку підстилає. Ном. № 9249.
| ◀ підстерігати | Словарь української мови Борис Грінченко П підстилати |
підстилатися ▶ |
|
Словарь української мови — П
підстилати
Борис Грінченко
1924
Підстила́ти, ла́ю, єш, сов. в. підісла́ти, стелю́, леш, гл. Як дитина падає, то Бог подушку підстилає. Ном. № 9249.