Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підстирити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підстирити
Берлін: Українське слово, 1924

Підсти́рити, рю, риш, гл. Підсти́рила й мене сти́ра! Дернула и меня нелегкая.