Словарь української мови (1924)/підстрелити

by Борис Грінченко

◀ підстолини

Словарь української мови Борис Грінченко П підстрелити

підстрибнути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підстре́лити, лю, лиш, гл. Подстрѣлить. Ой як стрелив Нечаєнко, — коника підстрелив. КС. 1882. III. 537. Устав ото він та й хотів уже сороку підстрелити. Рудч. Ск. I. 136.