Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підстригати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підстригати
Берлін: Українське слово, 1924

Підстрига́ти, га́ю, єш, сов. в. підстри́гти, жу́, же́ш, гл. Подстригать, подстричь. З панами не міряйся чубами, бо як довгий, то підстрижуть. Ном. № 1204.